sex ed

Коли починається масове помутніння, варто просто триматись в стороні і вдавати неприкаяного.

Цікава штука: мені здається, що б не казали сучасні реформатори моралі, вони все ж інтуїтивно відчувають, про що можна і про що не можна говорити з дітьми. Ніби так? Питання, звідки у них самих це почуття, не виникає. Чи може я хвилююсь дарма? Чомусь мені здається, що у їх власних дітей вже і такого відчуття не буде. Протиріччя буде вирішено – немає такого відчуття, а значить і не було.

З приводу sex ed у мене виникає дві думки. Одна про те, що воно собою символізує. Друга про те, до чого вона схиляє (своїх жертв).

Символом чого виступає sex ed? Дозволю собі самоцитату: …змінюються табуйовані теми, це означає що змінюються самі люди, їх ставлення до життя. Кажучи прямо – зараз люди один для одного стали “інструментами для задоволення”, тому і дозволяють собі обговорювати всі деталі процесу, правила користування, різні моделі… Це символ, або, ще іншими словами, симптом. Симптом багатьох явищ, але в цьому контексті, йдеться власне не просто про мораль чи аморальність, а також про інструменталізацію образу людини – зведення життєвих проявів та явищ до функцій.

Наступне, до чого закликає sex ed своїх адептів та неофітів. Воно “закликає” до безсоромності. Через почуття сорому людина сама себе відділяє від нищої природи, не тільки зовнішньої, але і власної. У тварин немає сорому. Через сором людина демонструє свою вищість, порівняно з тваринами. Те, що соромиться, психологічно відділяє себе від того, чого воно соромиться. Людина, через свій сором, ніби промовляє: “я, це не те ж саме, що моя матеріальна сутність”. В почутті сорому і проявляється внутрішня самостійність людини, в якому вона, змішуючись з матеріальним, ставиться до нього, як до чогось окремого, що не мусить нею володіти.

Можна переглянути будь-який буклет або навчальне відео для того, щоб переконатись у тому, що саме таким, безсоромним чином і ведеться мова про стосунки між статями. Дітей, молодих людей і дорослих також спонукають до такого ставлення, як у тих брошурах. Їх делікатно (поки що) просять не демонструвати чи просто забути про те, що вони все-таки люди.

Цю думку і таким чином можна повернути: повноцінна людина пізнає інтимну сферу через поезію, а деграданти – через sex ed.

Насправді, вищеописані два аспекти sex ed, це лише сторони медалі. Ці всі думки можна продовжувати і розвивати, але для мене – вони основа суджень. Тому не бачу змісту розтікатись мисью по дрєву. Час зараз такий, мушу зберігати словесний аскетизм.

P.S. Як радянський атеїзм, з підривом храму Христа Спасителя, – це православ’я на виворіт, так само і надмірана увага до тілесного низу, це те ж саме кумедне пуританство. Тілесний низ – їхня давня болюча тема.

Advertisements